Життєві шукання Костянтина Левинапо роману Толстого «Ганна Каренина»

Один з героїв роману Л. Н. Толстого “Ганна Каренина” Костянтин Левин з'явився новим образом у росіянці й світовій літературі. Це образ не “маленького”, не “зайвого” людини. По всьому своєму складі, змісту його загальнолюдських питань, що мучать, цілісності натури, властивому йому прагненню перетворювати ідею в дію Костянтин Левин - мислитель-діяч. Він покликаний до жагучої, енергійної суспільної діяльності, він прагне до перетворення життя на основі діяльної любові, загального й особистого щастя для всіх людей, Образ почасти списаний із самого Толстого (про що свідЧи ть прізвище Левин - від Леви, Льва): герой думає, почуває, говорить безпосередньо від імені письменника. Левин - натура цільна, діяльна, кипуча. Він приймає тільки сьогодення Його ціль у житті - жити й робити, а не просто бути присутнім при житті. Герой жагуче любить життя, а це означає для нього жагуче творити життя. Левин і Ганна - єдині в романі, хто покликаний до теперішнього життя. Як і Ганна, Левин міг би сказати, що любов для нього знаЧи ть занадто багато, набагато більше, ніж можуть зрозуміти інші Для нього, як і для Ганни, все життя повинна стати любов'ю. Початком шукань Левина, можна, імовірно, уважати його зустріч із Облонским.

НезважаюЧи на те, що вони приятелі й симпатичні один одному, з першого погляду можна побаЧи ти їх внутрішню роз'єднаність Характер Стиви двойствен, тому що він ділить своє життя на дві частини - “на себе” і “для суспільства”. Левин з його цілісністю й лютою захопленістю здається йому диваком. Саме ця роздробленість, расколотость життя сучасного суспільства змушують Костянтина Левина шукати якесь загальне, об'єднуюче всіх справу. Значення сім'ї для Левина безпосереднім образом пов'язане з основною темою роману - єднання й роз'єднання людей. Сім'я для Левина - найглибше, вище єднання, яке тільки можливо між людьми Саме для того, щоб створити сім'ю, він з'являється в далекому йому міському світі, але одержує жорстокий удар. Та, обрана їм, від якої залежить його доля, віднята в нього, украдена далеким миром. Саме украдена - адже для Вронского Кити, що ще не зрозуміла саме себе й свою любов, усього лише дівЧи нка, який він закрутив голову. Не знаюЧи , Чи м замінити втрачене, Костянтин Левин вертається додому, сподіваюЧи сь знайти там заспокоєння й захист від миру Але й ця мрія “свого миру” незабаром терпить крах.

Левин намагається з головою піти в роботу, але безуспішно, це не доставляє йому задоволення. Поступово він знову вертається до думок про спільну справу. Тепер, замислююЧи сь конкретно над особистим і загальним добром, він поЧи нає розуміти що спільна справа складається з особистих справ кожного. Зрозуміти це допомагає робота з мужиками в поле. Тут йому відкривається зв'язок між працею й людяністю, працею й любов'ю. Для подальшого розвитку цього відкриття мають значення зустрічі Костянтина Левина з деякими людьми Спочатку це зустріч зі старим селянином, у розмові з яким Левина проясняє для себе тему незалежної праці й сім'ї. Пізніше відбувається розмова у Свияжского про непродуктивність найманої праці, про селянське й поміщицьке господарство в цілому. Свияжский пояснює Левину переваги капіталістичного господарства.

Під впливом усього цього Левин незабаром приходить до думки про пристрій сільськогосподарської артілі на умовах взаємної вигоди. Так з'являється нова теза Левина - стимул особистого щастя як головний двигун людських дій, що з'єднався із мрією про торжество загального, тепер, у думці про артіль, здобуває нову якість: залишаюЧи сь самим собою, тобто прагнуЧи до особистого щастя, він разом з тим поЧи нає прагнути до загального щастя, спільним нтерес. Це вінець всіх шукань Левина на шляхах конкретно-соціального мислення, соціальних рішень. Це апогей його духовного розвитку Тепер його мрія полягає в тім, щоб перевернути життя людства! ВипливаюЧи своїй мрії, що незабаром терпить крах, він хоче створити всесвітню артіль.

Реальність доводить, що спільна справа неможливо в умовах роз'єднаного суспільства. Герой подумує про самогубство. Але на допомогу приходить любов. Кити й Левин знову разом, і життя для них обох знаходить нове значення. Він визнає свою ідею про артіль неспроможної й щасливий тільки любов'ю Але потім Левин розуміє, що не може жити тільки щастям любові, тільки своєю сім'єю, без зв'язку з усім миром, без загальної ідеї, до нього знову вертається думки про самогубство.

І рятують його тільки звертання до Бога, і примирення, вследствии цього з миром. Відкинути всі підвалини дійсності, проклясти її й у фіналі примиритися з нею - приклад глибокого протиріччя в житті й характері одного з найцікавіших героїв Л. Н. Толстого - Костянтина Левина.