Проблема добра й зла як філолофсько-моральна в романі «Майстер і Маргарита»

Колекція творів: Проблема добра й зла як філолофсько-моральна в романі "Майстер і Маргарита» Розкрій мої книги, У них сказано всі Що трапиться. А. Блок Прочитана остання сторінка. Я відкладаю книгу убік, але ще довго перебуваю в гущавині подій, вертаюся до улюблених героїв знову й знову. Ці почуття я випробувала, коли закінчила читати роман Михайла Опанасовича Булгакова "Майстер і Маргарита». Цей добуток залучає до себе увага не тільки фантастичним сюжетом, але й чудовою літературною мовою, глибиною піднятих питань. Центральними темами роману є проблеми взаємини добра, зла й любові Будучи талановитим художником, Булгаков зображує у своєму добутку целую галерею незабутніх образів.

Це бешкетник Фагот-Коровьев, жартівник Бегемот, мрійливий поет Бездомний і скептичний Берліоз, талановитий майстер і розважливий Поплавский. Кожна сторінка роману обіцяє |нам зустріну із чарівництвом. Заворожує вже початок произ-ведення: "Один раз весною, у годину небувало жаркого заходу, у Москві...» з'явилася весела компанія, що на неяк-до днів розбурхала спокійне життя міста. Спочатку Воланд і його звита надзвичайно популярні в юрби, тому що задовольняють самі низинні її бажання, наділяючи дам ро-скошними вбраннями, даючи хабара, розкидаючи гроші. Але диявол нічого не робить просто так. Сила, покликана позову-шать, карає людей, ласих на спокуси: тануть гроші, исче-зают убрання. "Дає мені вчора якийсь сукин син червінець, я йому здачі...

Через п'ять мінут дивлюся - замість червінця папірець від нарзанної пляшки. Учора в цьому Вар'єте ( непечат-ние слова) якийсь гадюка-фокусник сеанс із червінцями сде-лал (недруковані слова)». Подив викликає в нас той факт, що сила викриваю-щая стала караючої. Видимо, і Воланду хочеться змусити нас бути добріше, честнее, безкорисливіше.

Люди діють про-тив чорної й білої магії цілком земними засобами, пита-ясь изловить "підлого ошуканця», не розуміючи, що проти загадкового людська логіка неспроможна. Від "безневинних» жартів компанія переходить до витівок посерьезнее. Тепер Воланд викриває вже радянську владу в її авто-матизме, бездуховності. Так замість чиновника його роботу цілком чітко й злагоджено починає виконувати костюм. По в-ле компанії ціла установа перетворюється в хор без особливої перешкоди для справи.

Це вже не жарту, а злочин проти основ радянської держави Конкретним же носієм зла в романі "Майстер і Марга-Рита» є Понтій Пілат. "Умивши руки» перед юрбою, намісник віддає їй на розправу невинного Иешуа. Понтій розуміє, що творить беззаконня. Але на догоду своєму благопо-лучию він воліє поступитися істиною. Булгаков поки-жет у романі пізніше каяття Пілата і його борошн, але добро й справедливість повинні вершитися вчасно. Автор не гре-шитий проти правди, і тому його роман цікавий і актуа-льон через багато років після написання Але не зло, а любов править миром.

Саме її тема виявляє-ся провідної в добутку. Любов майстра й Маргарити ог-ромна й безмежна. А. И. Куприн у повісті "Суламифь» го-ворит, що справжнє почуття виникає між двома люблячи-щими серцями, можливо, раз у тисячоріччя. Мені здається, що в наш час це відбулося з майстром і Маргаритою. Але людська заздрість і злість розводять їх. Майстер попадає в біль-ницу для душевнохворих, Маргарита вертається до нелю-бимому чоловікові. И наскільки сильні повинні бути почуття, що за один лише погляд на улюбленого Маргарита продає душу дияволові!

Мимоволі приходять на пам'ять рядка зі стихотворе-ния Ганни Ахматовій "Лотова дружина»: Хто жінку цю оплакувати буде? чиНе меншої думає вона із втрат? Лише серце моє ніколи не забуде життя, ЩоВіддало, за єдиний погляд, Бачачи всю глибину почуттів, що зв'язують майстри й Маргари-Ту, Воланд вирішує нагородити їхнім вічним спокоєм, якого в них було на Землі. Добро й зло сходяться, щоб вирішити долю закоханих. Розмова Левия Матвія з Воландом показує той нерозривний взаємозв'язок, що існує між святим і грішним. "Що б робило твоє добро, якби не існувало зло, і як би виглядала земля, якби з її зникли тіні...

» Піднімаючи глибокі питання, М. Булгаков змушує нас думатися над вічними питаннями буття, переосмислити по-нимание добра й зла. Автор показує, що зло може обернутися добром. Ставлячи ці питання, Булгаков дає нам можливість додумати й осмислити їх.