Вітчизняна війна 1812 року в долях головних героїв роману Толстого «Війна й мир»

Колекція творів: Вітчизняна війна 1812 року в долях головних героїв роману Л. Н. Толстого "Війна й мир» Оповідання про війну 1812 року Л. Н. Толстой починає із суворих і врочистих слів: "12 червня сили Західної Європи перейшли границі Росії, і почалася війна, тобто відбулося противне людському розуму й всієї чоло-веческой природі подія». Товстої прославляє великий подвиг російського народу, показує всю силу його патриотиз-ма. Він говорить про те, що у Вітчизняній війні 1812 року "ціль народу була одна: очистити свою землю від навали». До здійснення цієї мети були спрямовані помисли всіх справжніх патріотів - від головнокомандуючого Кутузова до рядового солдата До цієї ж мети прагнуть і головні герої роману - Анд-Розвівайся Болконский і Пьер Безухов. За цю велику мету віддає життя юний Петя Ростов. Перемоги над ворогом жагуче жела-ют Наташа Ростова й Марья Болконская. Князя Андрія звістка про вторгнення ворожих військ у Росію застало в Молдавській армії. Він негайно попро-сил фельдмаршала Кутузова перевести його в Західну ар-мию. Тут йому було запропоновано залишитися при особі госуда-ря, але він відмовився й зажадав призначення в полк, чим "навіки втратив себе в придворному світі».

Але це мало за-ботило князя Андрія. Навіть його особисті переживання - з-міна Наташи й розрив з нею - відійшли на другий план: " Але-Витті почуття озлоблення проти ворога змусило його забувати своє горе». Почуття ненависті до ворога злилося в нього із дру-гим - "втішним, заспокійливим почуттям» близькості до справжніх героїв - солдатам і бойовим командирам. Бо-Родинское бій став останнім у житті князя Андрія. Пьер Безухов у перші тижні війни був настільки охоплений своїми особистими переживаннями, пов'язаними з його почуттям, що охопило, до Наташе Ростовой, що все про-вихідне довкола нього здавалося йому неважливим і неінтерес-ним. Але коли звістки про катастрофу, що наближається, дійшли до його свідомості, він зайнявся ідеєю, що йому призначено "по-ложить межа влади звіра», і вирішив убити Наполеона.

Зустріч із солдатами й ополченцями в Можайске, а також присутність при Бородінському бої привели до глубо-чайшим змін у нього свідомості Пьеру схотілося вирватися зі звичного життєвого кола й відмовитися від свого багатства. Він зрозумів, що "все це, коли й коштує чого-небудь, те тільки по тій насолоді, з яким все це можна кинути». Його охопило бажання стати солдатом: "Увійти в це загальне життя всією істотою, про-никнуться тим, що робить їх такими». Перед ним устав воп-ріс: "Як скинути із себе все це зайве, диявольське, всі бре-мя цієї зовнішньої людини?» Пьер вирішив з'єднати свою долю з долею свого народу.

І коли він потрапив у полон, созна-ние правильності обраного їм шляхи допомогло йому перенести найтяжкі моральні й фізичні страждання Наташа Ростова в переддень війни переживала особисту траге-дию - розрив з коханою людиною. Їй здавалося, що життя її скінчилася й "той стан волі й відкритості для всіх радостей ніколи вже не вернеться більше». Наташа була важко хвора, і, здавалося, не було навіть надії на її виз-доровление. Але, незважаючи на це, вона дуже близько до серця прийняла народне нещастя. Її почуття патріотизму з усією яскравістю виявилося в сцені підготовки до від'їзду з Моск-Ви. Вона була вражена, довідавшись, що, у той час як вони зані-томлять своїми речами підводи, поранених наказано залишати в Москві. "Зі знівеченим злістю особою» вона ввірвалася в кімнату до батьків і буквально наказала їм віддати під-води для поранених.

У ній прокинулася її натура - рвучка й вогнева. Таким чином, відбулося повернення Наташи до життя, як би її друге народження З якою самовідданістю вона доглядала за пораненим князем Андрієм! Доля підготувала їй нові важкі испи-тания - втрату коханої людини (тепер уже назавжди), а незабаром і смерть молодшого й любого брата Пети. Але навіть у мінуту страшного горя й розпачу Наташа не може думати тільки про себе. Вона день і ніч доглядає за матір'ю, що злягла після одержання звістки про загибель сина Можна сміло затверджувати, що війна виявилася суворою перевіркою для всіх героїв роману. Товстої, поставивши їх пе-ред особою смертельної небезпеки, дав їм можливість про-виявити всі ті людські якості, на які вони способ-ни. І князь Андрій, і Пьер, і Наташа витримали випробування, що змусило читачів перейнятися до них ще більшою симпатією, схилитися перед їхньою стійкістю й відвагою